Чи в компетенції судді визначати, яке саме дозування замісного препарату має отримувати той чи інший пацієнт?
Здавалося б, абсурдне питання, відповідь на яке очевидна – дозування будь-якого лікарського засобу, в тому числі замісного препарату, пацієнту призначає лікар, виходячи зі стану хворого. Саме такий підхід до надання лікування з застосуванням замісного препарату відповідає чинним наказам МОЗ України, постановам КМУ та іншими документами, які регламентують роботу по наданню ЗПТ та визначають рекомендовані дози з можливістю їх корекції в сторону зменшення або збільшення.
Проте Коростенський міськрайонний суд за клопотанням слідчої Національної поліції, яка посилалась на невідповідний лікуванню ЗПТ пункт інструкції по застосуванню препарату «Метадон ЗН», виніс досить суперечливу за своїм змістом ухвалу.
В ній йдеться про те, що проти лікаря пункту ЗПТ висунуті підозри у нібито незаконному завищенні дозування замісного препарату метадону гідрохлорид пацієнту ЗПТ «Б», виготовлені лікарем підроблених документів тощо.
Окрім зазначених в ухвалі суду документів, співробітники Нацполіції вилучили також документацію стосовно десятків інших пацієнтів ЗПТ. Тобто заволоділи відомостями, які згідно Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», є персональними даними пацієнтів, а згідно статей 39-40 ЗУ “Основи законодавства України про охорону здоров’я” є відомостями, які містять лікарську таємницю, отже згідно статті 162 КПК України є «охоронюваною Законом таємницею».
Супроводжувалося усе це погрозами на адресу медперсоналу з
боку співробітників поліції.
У відповідь на такі дії, медперсонал лікарні звернувся за допомогою та підтримкою на Національну Гарячу Лінію з питань наркозалежності та ЗПТ.
Такі зухвалі протизаконні дії, які вчинили співробітники Нацполіції, містять ознаки порушення ст. 32 Конституції України, адже «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом», Законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», ст. 286 Цивільного Кодексу України «Право на таємницю здоров’я», ст. 159-162 Кримінально-процесуального Кодексу України, містить ознаки кримінального правопорушення визначеного ст. 182 Кримінального Кодексу України «Порушення недоторканності приватного життя», а також є неприпустимим втручанням в роботу державної лікувальної програми.
Тому ми звернулися з листом до Головного управління Національної поліції у Житомирській області, до Державного бюро розслідувань, Житомирської обласної прокуратури, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Центру громадського здоров’я України та МБФ Альянсу громадського здоров’я.
Ми очікуємо, що будуть вжиті заходи щодо припинення таких порушень, за вказаним фактом буде проведене службове розслідування та загальна роз’яснювальна робота для недопущення в подальшому подібних грубих порушень чинного законодавства України.
Окремо ми хочемо наголосити, що тиск співробітників Національної поліції на програму ЗПТ в м. Коростень є системним. Тільки нещодавно ми поширювали інформацію про те, що поліціянти «влаштували засідку» прямо під кабінетом видачі замісного препарату.