Протягом першого місяця 2026 Національна Гаряча Лінія опрацювала 341 звернення, кожне 4-те стосувалося військового обліку, а мобілізація пацієнтів ЗПТ з подальшою втратою доступу до життєво-необхідного лікування стала основним викликом січня.
Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ) – це науково-обґрунтований та ефективний спосіб лікування залежності від опіоїдів, що впроваджується в рамках державної програми за кошти держбюджету з 2017 року. Лікування полягає у щоденному прийомі замісного препарату, а позитивний ефект від лікування ЗПТ зберігається за умови, що пацієнт щоденно приймає препарат у призначеному лікарем дозуванні. У випадку, якщо пацієнт ЗПТ втрачає безперервність лікування — усі позитивні здобутки від участі у програмі буде втрачено, що загрожує негативними наслідками для життя та здоров’я людини, а також здатності бути ефективним під час служби та виконувати поставлені завдання.
Випадки масової мобілізації пацієнтів ЗПТ зафіксовані Гарячою Лінією протягом січня у Кіровоградській, Харківській, Полтавській, Одеській, Миколаївській областях. Найбільш кричущою була ситуація у Кіровоградській області, де протягом двох місяців трапилося переривання лікування у 79 людей, у тому числі через те, що “вони зникли”. Було підтверджено 3 спроби самогубства на тлі синдрому абстиненції.
Опрацьовуючи зазначені ситуації, фахівці Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ підготували та надіслали 136 офіційних звернень (для порівняння, протягом всього 2025 Гаряча Лінія відправила 133 звернення). Відповідно, можна стверджувати, що у зв’язку з масовою мобілізацією пацієнтів ЗПТ до лав Сил оборони та у зв’язку з втратою безперервності лікування на тлі мобілізації, перед спільнотою людей, які живуть з наркозалежністю, стоять виклики, які за масштабністю можна порівняти хіба що з початком “великої війни” у 2022 р.
Розподіл за адресатами звернень Гарячої Лінії та БФ “Надія та Довіра” як організації, що координує її діяльність, виглядає наступним чином:
У зверненнях на Гарячу Лінію щодо військового обліку мобілізовані масово скаржаться, що співробітники ТЦК та СП знищують їхні документи, що підтверджують участь у програмі ЗПТ, щоб ВЛК їх визнала придатними. У результаті люди з третьою стадією ВІЛ, туберкульозом, вірусними гепатитами, які мають стійкі поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, опиняються у військових частинах, у тому числі штурмових.
Якщо говорити про результати реагування на випадки мобілізації пацієнтів, то ми отримали ряд відповідей. Серед них є знакові, як, наприклад, позиція Військового омбудсмана щодо того, що переривання доступу до лікування ЗПТ – це порушення прав людини: “Що стосується питання забезпечення безперервності надання ЗПТ під час проходження військової служби, то ми поділяємо позицію, що такі факти є порушенням прав людини, передбачених статтями 3, 27 та 49 Конституції України, а також гарантій лікування, визначених п.8 ст. 4 Закону України “Про протидію хвороб, зумовлених ВІЛ, та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ. Саме тому для аналізу та масштабу змісту проблем, а також напрацювання можливих шляхів їх розв’язання, Офісом Військового омбудсмана ініційовано комунікацію з Департаментом охорони здоров’я Міністерства оборони України. Після отримання усієї необхідної інформації Офісом Військового омбудсмана буде прийнято рішення стосовно подальших дій для усунення наявних (в разі їх виявлення) прогалин”.
Проте наразі ми можемо стверджувати, що системне реагування на зазначену проблему відсутнє. Так, станом на середину лютого число мобілізованих пацієнтів ЗПТ тільки в Кіровоградській області зросло з 79 людей до майже 200, а питання з доступом до життєво-необхідного лікування залишається відкритим.
Доцільне реагування
Основним викликом є масова мобілізація пацієнтів ЗПТ, що проводиться з ознаками порушень та всупереч змінам до Положення про ВЛК, затвердженого відомим Наказом МОУ №402, які стосуються визначення придатності до військової служби наркозалежних людей, зокрема пацієнтів ЗПТ. Негативний вплив даної тенденції ще більше посилюється через зарегульованість нормативної бази щодо ЗПТ, тому вже зараз принципово важливо запровадити ряд змін, які адаптують нормативну базу під потреби вже мобілізованих пацієнтів ЗПТ та дозволять їм зберігати доступ до лікування:
1) Повернення до принципу надання допомоги пацієнту ЗПТ з будь-якого міста в медзакладі за місцем звернення в той день, коли людина звернулася, з мінімальними обстеженнями, що дозволить максимально швидко відновлювати доступ до життєво-необхідного лікування мобілізованим пацієнтам ЗПТ (відповідна практика застосовувалася на початку великої війни, коли мало місце масове переміщення пацієнтів);
2) Повернення до практики амбулаторної видачі замісного препарату на 30 днів для військових-пацієнтів ЗПТ, обгрунтована умовами “крайньої необхідності” (як це відбувалося у 2022), оскільки не всі мобілізовані можуть звернутися по ЗПТ протягом 10 днів, після чого вони мають відвідувати медзаклад щоденно протягом трьох місяців, що автоматично стає перепоною для доступу до державної програми ЗПТ для військових – пацієнтів ЗПТ. Потребує перегляду період індукції (підбору дозування) для пацієнтів ЗПТ з числа військових та доцільним є зменшення відповідного періоду за принципом роботи приватних кабінетів.
3) Також має відбутися на законодавчому рівні відхід від принципу, коли командир та військва частина визначають, чи зберігає людина доступ до життєво-необхідного лікування