З військової частини направили до стаціонару, доступ до ЗПТ відновив, отримує АРТ, але хворіє на запалення легень

 

Відповідна історія – реальна, і вона про чоловіка, якого мобілізували попри третю стадію ВІЛ, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів та участь у програмі ЗПТ.

 

Коли мобілізовані учасники програми, права яких ми відстоювали, відновлюють доступ до лікування, ми, співробітники Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ, щиро радіємо.

Ми дякуємо тим військовим частинам, де поважають право людини на здоров’я та сприяють тому, щоб військові отримували медичну допомогу. Це підтримує віру, що Україна на правильному шляху.

Пишаємося також лікарям, які роблять все можливе для збереження максимального рівня здоров’я пацієнта.

 

Але відповідний приклад також наглядно демонструє, що мобілізація, проведена ТЦК та СП всупереч законодавству, та ВЛК, на якій не взяті до уваги реальні діагнози людини, – не приносить жодної користі ні обороні держави, ні кокретній людині, навпаки – мова про шкоду і для здоров’я, і для суспільства, а також про непотрібне навантаження на систему охорони здоров’я та бюджет воюючої країни.

Щиро сподіваємося, що Офіс військового омбудсмена Міністерство оборони України та Міністерство охорони здоров’я України також поділяють відповідну позицію.

 

Тому навіть на даному реальному прикладі, коли людина відновила доступ до лікування, не можна говорити ні про 100-відсотковий успіх, ні про повне вирішення ситуації, оскільки мобілізований ще має одужати після запалення легень та оскаржити рішення ВЛК.