Низький матеріальний рівень, потреба у житлі та наркозалежність – ускладнюють ситуацію, і людина часто не здатна побачити вихід самотужки.
Саме тому до консультацій на Національній Гарячій Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ залучена фахівчиня з гендеру.
Нещодавно наша фахівчиня надавала консультацію жінці – учасниці програми, яка розповіла, що в новий партнер теж підняв на неї руку, як і попередній.
Жінка була в розпачі й пояснила, що є ВПО зі Сходу України. Разом з попереднім чоловіком та дитиною переїхала до більш безпечного Києва, відновила участь у програмі ЗПТ. Житло винаймав чоловік. Проте він став бити дружину.
Жінка розірвала стосунки та знайшла нового партнера, до якого переїхала. Проте через деякий час ситуація з рукоприкладством у нових стосунках також повторилася.
“Я боюсь з ним залишатися, а якщо піду, то де буду жити?! Чому я постійно обираю не тих чоловіків? – плакала в трубку клієнтка.
Наша фахівчиня з гендеру надала жінці алгоритм дій, запропонувала варіанти вирішення питання з житлом, включаючи переїзд закордон з підтримкою дружньої організації Ukr+
Також наша фахівчиня з гендеру наголосила, що жінка не винна в тому, що стала жертвою насильства. Відповідальність за насильницькі дії несе кривдник.
Відповіді, чому після розриву жінка знову опиняється у схожих стосунках, лежать глибше. Це може статися з декількох причин:
Травматичний зв’язок
Аб’юзивні стосунки часто складаються з циклу напруги, насильства, примирення та періодів особливої близькості. Після конфлікту можуть з’являтися вибачення, подарунки, обіцянки змін, сильні прояви любові.
Такі емоційні «гойдалки» формують сильну прив’язаність. Спокійні та здорові стосунки після цього іноді можуть здаватися «нудними» — не тому, що людина хоче насильства, а тому, що її психіка звикла до високої емоційної напруги.
Порушені особисті кордони
Якщо жінка тривалий час жила в умовах контролю, приниження або маніпуляцій, що часто буває з жінками, які живуть з наркозалежністю,
їй може бути складно розпізнавати порушення власних меж.
Те, що на початку нових стосунків є тривожним сигналом — надмірні ревнощі, контроль спілкування, знецінення, вимоги звітувати про кожен крок, спроби ізолювати від друзів і близьких — може помилково сприйматися як «сильне кохання» або «турбота».
Соціальні стереотипи та вивчена безпорадність
«Терпи заради дітей».
«Усі чоловіки такі».
«Треба зберегти сім’ю будь-якою ціною».
«Сама винна, треба було бути мудрішою».
Подібні установки можуть роками переконувати жінку, що вона повинна терпіти.
А після тривалого насильства може сформуватися вивчена безпорадність — стан, коли людина перестає вірити, що здатна щось змінити, захистити себе або побудувати інше життя.
Війна, евакуація, руйнування звичного укладу життя, кола спілкування – збільшує ризик насильства.
Але цей сценарій можна змінити.
Вихід із насильницьких стосунків — це не просто розставання з конкретною людиною. Часто це тривалий процес відновлення себе.
Може допомогти:
– звернення до психолога або психотерапевта, який має досвід роботи з домашнім насильством і травмою;
– опрацювання попереднього травматичного досвіду та моделей стосунків, які людина засвоїла в дитинстві;
– відновлення самооцінки та власних кордонів;
– навчання розпізнавати «червоні прапорці» на ранніх етапах стосунків;
– відновлення підтримки друзів, родини та інших людей, яким можна довіряти;
– після розриву — дати собі час на відновлення, а не поспішати одразу створювати нові стосунки.
І головне — не звинувачувати себе.
Жінка не «притягує» насильство. Насильство — це вибір кривдника.
А завдання суспільства — не запитувати «чому вона знову обрала такого?», а допомагати їй побачити, що вона має право на безпеку, повагу, власні межі та життя без насильства.
Якщо ви або близька вам людина опинилися у ситуації насильства — не залишайтеся з цим наодинці. Звернення по допомогу — це не слабкість. Це крок до повернення контролю над власним життям. Саме тому за телефоном Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ 0800507727 можна отримати консультацію фахівчині з гендеру.