Сьогодні ми хочемо з вами поділитися теплою та надихаючою історією допомоги.

…Що відчуває незряча людина, яка дізнається про вірусний гепатит С, втрачає під час війни улюблену роботу й не може отримати безкоштовне лікування?

Коли ми на Національній Гарячій Лінії з питань вірусних гепатитів отримали відповідне звернення, були прикро вражені й відчули відчай клієнта.

Чоловік втратив зір ще в підлітковому віці після видалення пухлини, проте знайшов у собі сили вести активне життя. Виріс, одружився з частково зрячою дівчиною і вирішив присвятити себе допомозі іншим – робив масаж діткам з ДЦП.

Діагноз «вірусний гепатит С» прозвучав для масажиста як вирок: з ним чоловік не мав можливості продовжувати працювати.

Самостійне звернення до лікарів не дало результату – чоловіку повідомили, що вільні для лікування вірусного гепатиту С курси відсутні, й запропонували чекати. Легко сказати, а якщо в тебе нема роботи і засобів для існування?!

Звернення на Національну Гарячу Лінію з питань вірусних гепатитів було без перебільшення останньою надією.

Наші консультанти одразу ж звернулися до Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України й пояснили усю складність ситуації. Протягом одного дня пацієнт отримав ліки проти вірусного гепатиту С.

Нам передзвонила дружина пацієнта і сердечно дякувала за допомогу. Жінка плакала, і пояснювала, що вже й не сподівалася на позитивне вирішення ситуації.

Нас усіх зігріває думка, що людина отримала допомогу і цей промінчик добра пішов далі – дітки з ДЦП матимуть можливість отримувати такий потрібний масаж.

Навіть один дзвінок може змінити світ на краще!