Наркозалежність і поширення ВІЛ залишаються серед найбільших викликів для охорони здоров’я у світі.
Ці проблеми тісно пов’язані між собою: спільне використання шприців та голок, стигма та обмежений доступ до медичних послуг значно підвищують ризики інфікування.
За даними міжнародних організацій, мільйони людей, які живуть з наркозалежністю, одночасно стикаються з подвійною загрозою – фізичною (через хвороби, передані через кров) та соціальною (через дискримінацію, криміналізацію, відсутність підтримки).
ВІЛ сьогодні – не вирок, адже сучасна терапія (АРТ) дозволяє жити повноцінним життям. Але бар’єри, з якими зіштовхуються наркозалежні, часто стають серйознішою проблемою, ніж сам вірус. Лише доступ до замісної підтримувальної терапії, програм зменшення шкоди, якісного тестування та лікування може реально зменшити масштаби епідемії.
Це не лише медичне питання, а й соціальне. Подолати ВІЛ та наслідки наркозалежності можливо лише шляхом співпраці держави, громадських організацій і суспільства.
Проте попри наявність доказових, гуманних, орієнтованих на права людини, підходів – влада у Грузії обрала шлях фактичного згортання програми замісної підтримувальної терапії.
✓ Приватні кабінети припинили роботу
✓ Державні мають бути винесені за межі великих міст
✓ Кінцевою метою визначене повне одужання та відмова від ЗПТ, що означатиме повернення до вуличного вживання для значної частини пацієнтів.
Відповідні підходи продиктовані у першу чергу російським впливом. І хоча на перший погляд здається, що відповідні зміни мало стосуються України, проте ми живемо у глобальному світі, й у нас усіх ‘ спільна мета в подоланні ВІЛ.
Саме тому голова правління Благодійного фонду Надія та Довіра Тетяна Лебедь та фахівець з адвокації Богдан Проценко беруть участь у он-лайн зустрічі, організованій EHRA.
Мета заходу – обговорити спільну позицію та подальші кроки в контексті реагування на фактичне згортання програми ЗПТ у Грузії.