Звернення з відповідним питанням надійшло на Національну Гарячу Лінію з питань наркозалежності та ЗПТ.
Клієнтка, яка до нас звернулася, поставила це питання гінекологу, який супроводжує її вагітність, та отримала відмову в досить категоричній, навіть образливій для неї формі, тому звернулася за об’єктивною інформацією на Гарячу Лінію.
Спочатку ображену жінку заспокоїла фахівчиня з гендеру, а потім до консультування був залучений лікар-нарколог, який співпрацює з Гарячою Лінією.
Перебування жінки на програмі ЗПТ саме по собі не є підставою для відмови від грудного вигодовування.
Якщо пацієнтка перебуває у стабільному стані, отримує метадон або бупренорфін під медичним наглядом і не вживає нелегальні психоактивні речовини, грудне вигодовування в більшості випадків можливе та рекомендоване.
Сучасні клінічні підходи загалом підтримують грудне вигодовування у таких жінок, оскільки кількість препарату, що потрапляє в грудне молоко, невелика, а для дитини це зазвичай не є підставою автоматично відмовлятися від грудного молока. Більше того, є дані, що грудне вигодовування у матерів на метадоні або бупренорфіні може зменшувати вираженість неонатального абстинентного синдрому.
Водночас це питання завжди потребує індивідуальної оцінки.
Ми маємо дивитися не лише на сам факт перебування на ЗПТ, а на загальний стан матері:
✓чи стабільна вона в лікуванні?
✓ чи немає рецидиву нелегального вживання?
✓ чи не приймає вона додатково речовини, які можуть бути небезпечними для немовляти?
✓ чи є можливість забезпечити належний медичний нагляд за дитиною?
Саме такий зважений підхід є правильним і безпечним.
“Як практик, я б окремо підкреслив ще один дуже важливий момент: при ухваленні рішення потрібно враховувати, чи має мати реальну можливість забезпечити дитину якісними штучними сумішами в достатній кількості й на постійній основі. Тому що в реальному житті ми оцінюємо не абстрактну “ідеальну” ситуацію, а конкретні умови, в яких живе жінка і дитина. Якщо безпечна, стабільна та доступна альтернатива грудному вигодовуванню відсутня, цей фактор справді має велике значення в клінічному рішенні. Це моя професійна оцінка з практичної точки зору; остаточне рішення все одно має прийматися індивідуально лікарем разом із матір’ю з урахуванням стану жінки, дитини та сімейних (економічних) умов”, – зазначив лікар-нарколог, який співпрацює з Національною Гарячою Лінією з питань наркозалежності та ЗПТ.