Всього протягом зазначеного періоду НГЛ опрацювала 314 звернень, у тому числі 17 кейсів – випадків порушення прав (для порівняння – така ж кількість випадків порушення прав зафіксована і в квітні).
Якщо проводити паралель з травнем минулого року, тоді Гаряча Лінія опрацювала 392 звернення, проте випадків порушень прав було всього 15. Тобто можна відслідкувати чітку тенденцію щодо зростання складності звернень.
Відповідні зміни обумовлені декількома факторами: з одного боку, цифровізація, розвиток інтернет-технологій та штучного інтелекту дозволяє отримати більше інформації щодо наркозалежності та програми ЗПТ без залучення консультантів Гарячої Лінії, з іншого боку, вплив війни та мобілізації пацієнтів ЗПТ потребує додаткового правозахисного реагування.
Так, у травні 2026 незаконної мобілізації наркозалежних пацієнтів ЗПТ, яка здебільшого супроводжується втратою доступу до життєво-необхідного лікування, стосувалася половина з опрацьованих НГЛ випадків порушення прав (у квітні даної теми стосувалося 70% випадків порушення прав, тобто наявна динаміка вказує на незначне зниження темпів мобілізації людей з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів).
Маємо також відзначити іншу обнадійливу тенденцію, що може свідчити про поступове позитивне вирішення проблеми. За результатами направлених нами скарг та їх перевірки офісом Військового омбудсмана, отримуємо відповіді про відновлення пацієнтам доступу до лікування та можливість пройти повторну ВЛК, під час якої мають бути враховані їхні діагнози.
Щодо особливостей звернень у контексті військового обліку та лікування ЗПТ, у травні 2026 НГЛ стала отримувати звернення від мобілізованих пацієнтів, які мають діагноз “Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів”, але отримували лікування з використанням препаратів ЗПТ на базі приватних ЗОЗ. В цьому контексті потрібно звернути увагу, що пацієнти приватних медичних кабінетів ЗПТ зазвичай приймають замісні препарати у вищому дозуванні, але їх не повною мірою стосуються роз’яснення ДОЗ Міноборони України щодо можливості визначення непридатними до військової служби. Водночас, прийом високих доз препаратів ЗПТ та різкий перехід до повної відмови викликають шок для нервової системи, що підсилює тривожність, перепади настрою, безсоння та фізичний біль, тобто, у цих людей ще більш виражений “синдром відміни”.
Продовжуючи тему функціонування приватних клінік та кабінетів ЗПТ, зазначимо, що у травні НГЛ опрацювала випадок порушення прав щодо пацієнта приватного закладу охорони здоров’я. Чоловік прагнув перевестися до державного медзакладу, але наполягав, аби його приймали не як нового пацієнта зі щоденним відвідуванням, а врахували тривале лікування препаратами ЗПТ на базі приватного кабінету. Проте у приватному медзакладі пацієнту відмовились надавати виписку. Без зазначеного документа пацієнт ЗПТ був би змушений відвідувати кабінет видачі у комунальному медзакладі протягом щонайменше трьох місяців щоденно. На жаль, відповідні ситуації є досить типовими.
Наведені випадки висвітлюють існуючу проблему щодо суттєвої різниці в підходах та рішеннях щодо пацієнтів державних та приватних медзакладів, та вказує на потребу в єдиних підходах. Проте при унормуванні відповідної сфери, як це заплановано новою редакцією Наказу МОЗ №200, потрібно враховувати, що кількість пацієнтів ЗПТ, які отримують лікування у приватному секторі, майже така ж, як і в державних медзакладах, і в разі припинення роботи “приватників” державні медзаклади можуть не впоратися з напливом пацієнтів. Найголовнішим моментом, який приваблює пацієнтів до приватних кабінетів, є можливість отримувати замісні препарати для самостійного прийому в день звернення, без потреби у щоденному відвідуванні. Тому наголошуємо, що унормування діяльності “приватників” не має створити ситуацію, коли люди масово повертаються до вуличного вживання з подальшими негативними наслідками, як то ризики поширення суспільно небезпечних захворювань, повернення до кримінальної поведінки, передозування і т.д.
З нових тенденцій, що насторожують, у травні фахівці НГЛ почали отримувати масові скарги на упереджене ставлення лікаря у ДУ “Стрижавська виправна колонія (№81)”. Натомість адміністрація установи вказувала на грубі порушення правил участі у програмі ЗПТ з боку пацієнтів. Крім того, ми стали отримувати повідомлення щодо неможливості поновити лікування у програмі ЗПТ після неуспішної спроби повністю відмовитися від вживання наркотиків у зазначеній установі. Оскільки повідомлення стосувалися однієї конкретної установи виконання покарань та одного лікаря, НГЛ направлено ряд офіційних листів, на які отримано відповіді про те, що пацієнти, виключені з програми, зможуть через певний час поновити в ній участь за умови суворого дотримання правил.
Водночас, маємо відзначити як позитив готовність Центру охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби до конструктивної співпраці, завдяки якій вдалося включити до лікування ЗПТ двох осіб, що звернулися на НГЛ протягом травня.
Іншою негативною ситуацією, що мала місце протягом травня 2026 р., є закриття кабінету ЗПТ у Дніпропетровській області в м. Самар (раніше Новомосковськ). За цим окремим кейсом стоїть питання доступності лікування ЗПТ для 33 пацієнтів, оскільки в умовах мобілізації відвідування кабінету видачі в Дніпрі та проїзд блокпостів може стати суттєвою перепоною для продовження лікування ЗПТ. Дане переведення не є для пацієнтів зручним, дорога в один бік займає близько 45 хвилин, тому збереження прихильності до лікування – під питанням. Звернення від пацієнтів, які не задоволені рішенням про закриття кабінету ЗПТ в м. Самар, НГЛ отримувала весь травень та на початку червня.
Гарячій Лінії було відомо про прийняте керівництвом ЗОЗ рішення щодо згортання програми ЗПТ заздалегідь, оскільки раніше ми вже опрацьовували звернення від мобілізованого пацієнта програми ЗПТ, який висловив бажання продовжити участь у програмі на базі медзакладу в м. Самар, проте отримав відмову і був скерований до м. Дніпро.Також ми також отримали звернення від споживача ін’єкційних наркотиків, який тільки-но планував розпочати лікування ЗПТ, і закриття кабінету ЗПТ в м. Самар та територіальна віддаленість медзакладу в м. Дніпро стали для нього суттєвим бар’єром для початку лікування.
Фахівці НГЛ не вперше фіксують ситуації з закриттям кабінетів ЗПТ у невеликих містах, через те, що викликає питання щодо економічної доцільності відповідної діяльності для медзакладу. Тому відповідна ситуація в черговий раз демонструє потребу в перегляді тарифів НСЗУ.
Продовжуючи огляд ситуації в розрізі Дніпропетровської області, потрібно зазначити, що НГЛ стала свідком ситуації у м. Дніпро, коли через присутність співробітників поліції у приміщенні Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 у м. Дніпро пацієнти були змушені очікувати на отримання життєво-необхідних ліків. Фахівці НГЛ негайно поінформували про затримку з отриманням лікування профільних фахівців Центру громадського здоров’я МОЗ України, розглядалася можливість видачі препаратів ЗПТ пацієнтам на базі іншого медзакладу, проте кабінет видачі відновив роботу і пацієнти із затримкою у кілька годин отримали життєво-необхідні ліки.
Також у травні НГЛ продовжила опрацьовувати випадки, коли пацієнти ЗПТ втрачають здатність самостійно відвідувати кабінет видачі через хвороби або травми, кта потребують додаткового супроводу для збереження безперервності лікування ЗПТ. Протягом травня фахівці НГЛ, опрацювали два подібні випадки та зберегли безперервність лікування для учасників програми.
Окрім власне опрацювання випадків порушення прав, Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ також працює як механізм виявлення ризиків для здоров’я та скерування на додаткові обстеження та до програм лікування. Так, у результаті опрацювання звернення, у фахівців НГЛ виникла підозра наявності у пацієнтки позалегеневого туберкульозу як причини реактивного артриту. Проте, хоча інформація про потребу в додатковому супроводі та поглибленому скринінгу була донесена нашими фахівцями до соцпрацівниці, підтвердити чи спростувати відповідне припущення не вдалося, оскільки буквально через тиждень після виписки зі стаціонару, пацієнтка ЗПТ померла.
Ми окремо зупиняємося на даному випадку, оскільки він вказує на фактори, які сукупно вкрай негативно впливають на залученість до медичної медичної допомоги та своєчасність і повноту її надання представникам і представницям спільноти людей, які живуть з наркозалежністю. Не викликає сумнівів, що вживання наркотиків саме по собі шкодить здоров’ю та пов’язане з розвитком коморбідних захворювань. Крім того, люди, які живуть з наркозалежністю, досить пізно звертаються за медичною допомогою, і, відповідно, на пізніх стадіях захворювання гірше піддаються лікуванню. Якщо розглядати конкретний випадок, то, під час лікування у стаціонарі, жінка, побоюючись стигми, приймає рішення не говорити лікарям про власний ВІЛ+ статус, участь у програмі ЗПТ та потребу в безперервності цього лікування. Навіть розповісти рідним про лікування ЗПТ вона наважується, лише знаючи, що в разі несприйняття близькими ЗПТ як лікування, до діалогу готова долучитися наша фахівчиня з гендеру та програм зменшення шкоди НГЛ.
Відповідно, лікарі у стаціонарі можуть не бачити повної картини стану здоров’я. Проте, як тільки за порадою фахівців НГЛ, пацієнтка розповідає лікарям у стаціонарі про відповідні діагнози – ВІЛ+ та участь у ЗПТ, її готують до виписки, обгрунтовуючи тим, що вона може продовжити лікування вдома. В такі моменти нам складно визначити, чи відповідне рішення обумовлене станом здоров’я, чи викликане стигмою стосовно представників ключових груп. Надалі бар’єром до проведення додаткових обстежень є обмеженість у русі пацієнтки. А вже буквально за тиждень жінка померла.
Завдяки залученню фахівців НГЛ у даному випадку людина зберегла безперервність лікування та не потерпала в останні дні життя від абстинентного синдрому. Проте відповідний випадок вказує на потребу в поглибленому супроводі силами рівних, коли людина потребує складного лікування та уточнення діагнозів.
Маємо зазначити, що протягом травня 2026, реагуючи на складні ситуації та надання допомоги у випадках порушення прав або загрози безперервності лікування, фахівці НГЛ тісно комунікували з партнерськими організаціями та відповідальними особами установ в месенджерах та з допомогою офіційних звернень.
Всього протягом травня нами підготовлено 98 офіційних таких звернень.
Розподіл за адресатами виглядає наступним чином:
Висновки та рекомендації
- Оскільки переважна більшість звернень, як і раніше, пов’язана з проблематикою військового обліку, мобілізацією та ризиками переривання лікування ЗПТ, необхідне подальше удосконалення міжвідомчої взаємодії для ефективного нормативно-правового врегулювання у даній сфері. Зокрема, гострим залишається питання доступу до лікування ЗПТ для вже мобілізованих учасників програми та їх направлення на повторну ВЛК.
- Щодо діяльності приватних ЗОЗ, то відповідна сфера має бути законодавчо внормована з урахуванням інтересів пацієнтів та перспектив для розширення програми ЗПТ.
- Також, Благодійний Фонд “Надія та Довіра” наголошує на видимій значній потребі у розширенні програми ЗПТ в установах виконання покарань. Крім того, проблемні питання вказують на потребу в медіації конфліктних ситуацій силами рівних та потребі в системній роз’яснювальній роботі щодо правил участі у програмі ЗПТ серед пацієнтів в установах виконання покарань.
Додаткового законодавчого врегулювання потребує питання: через який час після виписки, спричиненої порушеннями участі у програмі ЗПТ, людина може продовжити лікування. БФ “Надія та Довіра”, як пацієнтська організація, взагалі є прихильником підходу, що позбавлення доступу до життєво-необхідних ліків не може бути способ вплинути на пацієнта й змінити його поведінку.
- Питання стигми та дискримінації представників спільноти людей, які живуть з наркозалежністю, з боку медиків залишається гострим та актуальним. Рішення відповідної проблеми лежить як в площині підвищення обізнаності медпрацівників про програму ЗПТ, як спосіб лікування наркозалежності, так і в сфері підтримки ініціатив, що реалізуються силами рівних.
Підсумовуючи, НГЛ продовжує виконувати функцію незалежного механізму по збору зворотного зв’язку між пацієнтами ЗПТ, медичними закладами та державними інституціями. Своєю діяльністю ми сприяємо як захисту прав людей, які живуть з наркозалежністю, та пацієнтів ЗПТ, так і виявленню системних проблем, що вимагають відповіді на національному рівні.