Протягом 2024 року на Національну гарячу лінію з питань вірусних гепатитів надійшло 1882 звернення. З них 1630 надійшло телефоном, а 252 — онлайн.
Якщо говорити про розподіл звернень за статтю, то в 2024 року до нас зверталися частіше жінки, що є традиційним, оскільки жінки також частіше звертаються щодо інших членів родини. Від жінок надійшло 1153 звернення, у той час, як від чоловіків 728 звернень. Ще одне звернення надійшло від трансгендера.
Переходячи до тематики звернень, потрібно відзначити, що тема доступного лікування залишається основною у зверненнях, що видно з наступної діаграми:
Після консультації операторами Гарячої Лінії у 112 випадках людина була скерована для отримання лікування та у 226 випадках нашими консультантами було рекомендоване дообстеження.
Основною проблемою 2024 р. була не достатня кількість препаратів для всіх, хто потребував лікування. Про те, наскільки дана ситуація є критичною, свідчать як дзвінки на Національну Гарячу Лінію з питань вірусних гепатитів, так і коментарі під дописами на сторінці. Так, в одному з дописів ( посилання на допис https://www.facebook.com/HepatitHotLine/posts/pfbid02QkQgFY2JjLYHYPsS2aXNmDB95EeQzhy3Lf9J3iGa1se91kmPwmqLxNY4KeDE6j6Zl ) зазначено: “Мій чоловік чекає програму з квітня цього року, але ліків досі немає. На жаль, за цей час стан здоров`я значно погіршився, вірус дуже швидко з`їв печінку (стадія фіброзу F4). Цироз печінки в 40 років це дуже страшно”.
Досить значна частка кейсів стосувалася звернень від військовослужбовців з приводу відсутності доступу до лікування вірусних гепатитів. Хоча ситуація з доступом до лікування вірусного гепатиту у військових під кінець року покращилася, все ж фахівцями Гарячої Лінії було опрацьовано цілий ряд звернень від цієї категорії клієнтів.
Приклад кейсу:
До фахівців Національної Гарячої Лінії з питань вірусних гепатитів надійшло звернення від військового, який перебував у шпиталі. Чоловік пояснив, що під час лікування він пройшов ряд обстежень, і в нього виявили хронічний вірусний гепатит С, проте лікування не проводиться.
Натомість чоловіка виписують.
Завдяки консультації фахівців Національної Гарячої Лінії з питань вірусних гепатитів, військовослужбовець був переадресований до Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського, де отримав консультацію лікаря-інфекціоніста й необхідне лікування
Приклад кейсу:
На Гарячу Лінію звернулася мати військового, який воює під Харковом. Жінка розповіла, що під час лікування у шпиталі в сина виявили хронічний вірусний гепатит С, 3 стадія фіброзу. Оскільки препаратів для лікування вірусного гепатиту С не було, чоловіка підлікували і знову відправили на фронт. Проте він погано себе почуває, і мати хвилюється за його здоров’я.
Фахівці Гарячої Лінії звернулися до Харківської обласної інфекційної лікарні, де підтвердили, що препаратів наразі немає. Проте вдалося домовитися, що воїну забезпечать підтримуюче лікування.
Звертає на себе увагу також досить значна кількість звернень щодо медпрацівників, зокрема медичних сестер, щодо травм під час проведення операційних втручань людям з хронічними вірусними гепатитами. З огляду на те, що під час війни зростають ризики контактів з кров’ю, доцільним є проведення безкоштовної вакцинації для медпрацівників проти вірусного гепатиту В.
Приклад кейсу:
“Звернулася медична сестра, яка розповіла про те, що отримала глибокий укол голкою, коли проводила маніпуляції хворому на хронічний вірусний гепатит В. Жінці рекомендовано терміново пройти вакцинацію, придбавши ліки в аптеці власним коштом”
Також значна частина кейсів стосується труднощів з отриманням лікування, у тому числі у важких станах.
Приклад кейсу:
На Національну Гарячу Лінію з питань вірусних гепатитів звернулася жінка і розповіла, що її чоловік, який є інвалідом війни, вже мав дві невдалі спроби лікування вірусного гепатиту С, але захворювання – поверталося.
У рідній Вінниці чоловікові запропонували пройти курс лікування з вартісним препаратом “Мавірет”, проте він дорогий і за кошти держави його не закуповують.
Наші фахівці пройнялися щирим співчуттям до родини, яка не мала коштів для оплати вартісного лікування.
За скеруванням фахівців Національної Гарячої Лінії з питань вірусних гепатитів чоловік отримав консультацію з професором Федорченко С.В. в ДУ ” Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Л.В. НАМН України”. Пацієнта дообстежили та взяли на програму лікування.
Якщо говорити про небезпечні тенденції, то варто відзначити, що на тлі недостатньої забезпеченості препаратами для лікування вірусного гепатиту С, пацієнти розпочинають лікування, придбавши ліки власним коштом. Проте не мають достатньо грошей для оплати всього курсу, і переривають лікування. Не повний курс лікування загрожує тим, що стійкість вірусу зросте, й препарати будуть значно менш ефективними.
Приклад кейсу:
“У жінки виявили хронічний гепатит С у стадії цирозу печінки. Медпрацівники повідомили, що препарати для безкоштовного лікування вірусного гепатиту С будуть не скоро. У відчаї пацієнтка придбала препарати власним коштом на 1 місяць і розпочала прийом. Проте коштують ліки дорого, і жінка не може купити ліки для повного курсу. Фахівці Гарячої Лінії перенаправили жінку для отримання лікування до ДУ ” Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Л.В. НАМН України”
Але цей випадок скоріше виключення, ніж правило, оскільки лікування жінка отримала з огляду на цироз. При більш легких формах захворювання пацієнти, які розпочинають лікування самостійно і ризикують його перервати через нестачу коштів, безкоштовними ліками не забезпечуються.
Також наші фахівці продовжують фіксувати звернення з приводу вимагання дороговартісних обстежень, які не є критично необхідними для лікування.
Приклад кейсу:
Звернувся батько інваліда І групи. У сина виявили ВГС і ВГВ. Вже чимало пішло грошей на обстеження. Ще призначили аналіз за 8 тис грн. Сім’я не має таких коштів. Клієнт запитує, чи є якийсь фонд, який би зміг оплатити таке дороге обстеження і як безкоштовно пролікувати гепатити?
Фахівці Гарячої Лінії вперше зіткнулися з тим, що призначено настільки дороговартісний аналіз. Тому для вирішення ситуації батька з усіма наявними аналізами було запрошено на консультацію до ДУ ” Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського Л.В. НАМН України”, де було визначено, що цей аналіз є непотрібним. Пацієнт отримав ліки проти хронічного вірусного гепатиту С, а вже після його лікування буде прийняте рішення щодо терапії проти хронічного вірусного гепатиту В”.
Можна виділити також кейси, що свідчать про високий рівень стигми до представників та представниць спільноти з боку медпрацівників.
Приклад кейсу:
“Звернулася жінка, споживачка ін’єкційних наркотиків. Розповіла, що вже 20 років живе з діагнозом хронічний вірусний гепатит С. Проте за цей час лікар-інфекціоніст жодного разу їй не запропонував лікування. коли ж жінка запитала, чому, за її словами лікар її став обзивати, принижувати та врешті вигнав з кабінету.
Фахівці Гарячої Лінії допомогли жінці написати скаргу на головного лікаря, Міністерство охорони здоров’я та ЦГЗ. Також жінка поінформована, що закупівля препаратів для лікування вірусного гепатиту запланована на січень 2025 року, після чого, їй варто звернутися повторно за лікуванням та на Гарячу Лінію.
Підсумовуючи, можемо стверджувати, що наразі в Україні існує стійкий запит на безкоштовні препарати для лікування вірусного гепатиту. Стійким залишається також запит на заходи з профілактики вірусних гепатитів, зокрема на щеплення проти вірусного гепатиту В для дорослого населення.
Національна Гаряча Лінія з питань вірусних гепатитів залишається ефективним інструментом для поширення інформації про вірусні гепатити, способи профілактики та можливості для лікування, зокрема завдяки переадресації пацієнтів.