Протягом 2025 року Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ опрацювала 4522 звернень, у тому числі опрацьовано 264 кейси – серйозних випадків порушення прав людей, які живуть з наркозалежністю, та пацієнтів ЗПТ (з них 124 у І півріччі, 140 у ІІ півріччі).
Для порівняння – у 2024 р. ми опрацювали 4646 звернень та 302 кейси.
Хоча має місце незначне зменшення кількості опрацьованих звернень, відповідні зміни пояснюються тим, що все більше пацієнтів ЗПТ визначилися з місцем проживання та отримання ЗПТ, тому рідше потребують інформації щодо контактів сайтів та лікарів, а також менше звертаються за супроводом до фахівців Гарячої Лінії під час переміщення, хоча дана тема продовжує зберігати свою актуальність.
Інший фактор, що вплинув на зменшення кількості звернень пов’язаний з тим, що протягом 2024 р. Гаряча Лінія працювала з подовженими годинами роботи протягом всього року, і відповідна діяльність підтримувалися у рамках субгранту МБФ Альянс громадського здоров’я, Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC) та Надзвичайної ініціативи Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR). У 2025 р. відповідна діяльність мала місце лише в період січень-вересень 2025 р.
Повертаючись до особливостей роботи Гарячої Лінії у 2025 р. слід зауважити, що правозахисна та адвокаційна діяльність Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ була зосереджена переважно на наступних проблемах:
- Переривання лікування ЗПТ у ТЦК та СП й військових частинах.
Масові звернення надходили з Кіровоградської, Одеської, Харківської, Львівської, Полтавської, Дніпропетровської та Київської областей.
- Спроби незаконного отримання персональних даних усіх без винятку пацієнтів ЗПТ в рамках кримінального провадження у випадках, коли правопорушення стосувалися обмеженого кола осіб.
- Забезпечення безперервності доступу до ЗПТ у місцях несвободи (обмежена кількість препаратів ЗПТ у пенітенціарному секторі, переривання лікування під час етапування тощо)
- Збереження доступу до ЗПТ для пацієнтів у стаціонарах лікарні та в умовах домашнього стаціонару
- Забезпечення зручного й доступного формату лікування ЗПТ для пацієнтів та пацієнток – ВПО (вимоги надання додаткових документів, не передбачених Наказом Міністерства охорони здоров’я № 200, відмови включити у програму ЗПТ через обмежену кількість препаратів у медзакладі в приймаючому місті, завантаженість медпрацівників, у зв’язку з чим вони не можуть брати нових пацієнтів)
- Закриття сайтів ЗПТ (Лозова Харківська обл. – закриття через небажання продовжувати надавати послуги ЗПТ, Борислав Львівська область – закриття через смерть лікаря й кадровий дефіцит, Краснопілля Сумської області та Добропілля, Костянтинівка Донецької області – припинення роботи через військові дії та влучання; продовжується впровадження ЗПТ у м. Ковель Вінницької області питання закриття підіймалося, але кабінет зберіг свою роботу, у м. Пирятин закриття поки також не відбулося попри не достатню з точки зору медзакладу рентабельність програми).
- Штучне зниження дозування препаратів ЗПТ пацієнтам у багатьох містах України, пов’язане з логістичними труднощами у доставці препаратів. Особливо гостро дана проблема була у пенітенціарному секторі.
- Розширення лінійки замісних препаратів та набір пацієнтів на бупренорфін (м. Чернівці, м. Калуш);
- Проблема якості замісних препаратів та реагування на скарги пацієнтів з цього приводу (найбільше скарг надійшло з м. Запоріжжя та з м. Одеса)
- Гендерно зумовлене насильство, вчинене стосовно жінок, які вживають наркотичні речовини, та пацієнток ЗПТ.
- Упереджене, стигматизуюче ставлення медпрацівників (відповідні скарги надходять постійно, але найчастіше за ними стоять більш системні проблеми, такі як потреба у корегуванні дозування понад 100 мг метадону, вимоги до оформлення переведення пацієнтів, особливості ведення маломобільних пацієнтів ЗПТ, в яких немає рідних тощо).
Розподіл випадків порушення прав (кейсів) з розбивкою на півріччя виглядає наступним чином:
Хоча кількість кейсів щодо неналежного ставлення медперсоналу зменшується, проблема залишається масовою. З одного боку велика кількість скарг пов’язана з тим, що саме з медпрацівниками пацієнти ЗПТ взаємодіють найчастіше. З іншого боку відповідні кейси пов’язані з труднощами у корекції дозування, закриттям кабінетів видачі, відмовами у включенні пацієнтів з інших регіонів до програми ЗПТ. Ще один фактор, який має вплив на значну кількість кейсів – це не повне розумінням пацієнтами правил участі у програмі (конфліктні ситуації часто пов’язані з вживання пацієнтами ЗПТ алкоголю, запізненням або ж ненаданням залишків препарату на вимогу медпрацівників).
До категорії кейсів щодо порушення прав з боку соціальних працівників віднесені у першу чергу звернення від маломобільних пацієнтів, які прагнули отримувати замісні препарати в умовах домашнього стаціонару.
Щодо переривання лікування ЗПТ у ТЦК та СП та військових частинах, то протягом 2025 ми відзначали зростання саме випадків порушення права на безперервність лікування ЗПТ в умовах мобілізації. Хоча наприкінці серпня набули чинності зміни до Положення про ВЛК, затвердженого відомим Наказом МОУ №402, які стосуються визначення придатності до військової служби наркозалежних людей, зокрема пацієнтів ЗПТ, ми на Гарячій Лінії фіксуємо зростання кількості випадків мобілізації пацієнтів ЗПТ, наразі ситуація лише ускладнюється, а відповідні випадки стають все більш масовими.
Реагування на дані звернення ускладнене тим, що часто учасник програми ЗПТ має при собі телефона, щоб пояснити, де саме він знаходиться, не може чітко назвати адресу та назву місця свого перебування. Звернення також надходили від лікарів, відповідальних за впровадження ЗПТ, та родичів (які лише здогадувалися, що, близька людина мобілізована і при цьому не знали точного місця перебування).
Відповідно можна стверджувати, що наявна нормативна база – не адаптована до умов мобілізації пацієнтів ЗПТ, тому варто розробити алгоритм взаємодії між ТЦК, військовими частинами та органами охорони здоров’я.
Протягом 2025 р. інформація щодо зафіксованих Гарячою Лінією кейсів направляється до відповідних суб’єктів та державних уповноважених. Серед основних адресатів Центр громадського здоров’я МОЗ України, Міністерство охорони здоров’я України, Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Військовий омбудсман (направляємо звернення з жовтня 2025 р.), Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби, Департамент головної інспекції та дотримання прав людини, обласні департаменти охорони здоров’я, керівники закладів охорони здоров’я, СІЗО, виправні центри, установи виконання покарань.
Всього протягом 2025 р. було направлено 133 офіційні звернення.
Завдяки втручанню Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ
– вдалося зберегти та відновити доступ до програми ЗПТ для пацієнтів ЗПТ в умовах домашнього стаціонару,
- у ряді випадків вдалося відстояти права пацієнтів ЗПТ, які перебували у ТЦК та СП, у тому числі завдяки консультаціям юриста, який співпрацює з Гарячою Лінією.
- Завдяки розвитку партнерства з Департаментом Головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України, фахівці Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ були залучені до вирішення складних випадків, пов’язаних з забезпеченням безперервності ЗПТ в ІТТ. У результаті у 100% опрацьованих випадків пацієнти зберігали безперервність лікування.
- Розширено доступ до ЗПТ для пацієнтів у місцях несвободи та надана допомога людям, які нещодавно звільнилися з місць несвободи і мали показання до включення до програми ЗПТ.
- Максимально оперативно була надана інформація про потребу в замісних препаратах, завдяки чому пацієнти змогли відновити отримання ЗПТ у звичному дозуванні та уникли переривання лікування (Ярмолинці Хмельницька обл., Гадяч Полтавська обл., Білгород-Дністровський Одеська обл., Жмеринка Вінницька обл., Слов’янськ (логістичні труднощі через військову обстановку) та в пенітенціарному секторі.
- після нашого втручання була розширена лінійка замісних препаратів, що дозволило залучити нових пацієнтів до програми ЗПТ,
- пацієнти ЗПТ – ВПО або пацієнти ЗПТ з інших регіонів змогли зберегти доступ до лікування ЗПТ, або ж відновити отримання препаратів ЗПТ для самостійного прийому в приймаючому медзакладі, змогли відстояти право отримувати замісний препарат “на руки” в приймаючому медзакладі. Забезпечено супровід 28 кейсів, що стосувалися переміщення пацієнтів та пацієнток ЗПТ та труднощів з включенням до програми ЗПТ, позитивно вирішено 26 ситуацій (2 кейси не вдалося позитивно вирішити, оскільки військовий – пацієнт приватного медзакладу хотів одразу ж отримати ліки “на руки” в державному і не міг щодня відвідувати кабінет видачі, у іншій ситуації мала місце значна перерва в отриманні ЗПТ і пацієнт міг бути включений лише як первинний, що для нього було неприйнятним)
- Зберігали безперервність лікування обмежені в русі пацієнти ЗПТ, а також ті, хто перебував у стаціонарі медзакладів – 19 людей зберегли доступ до лікування ЗПТ, 1 людині не вдалося зберегти безперервність ЗПТ ( м. Біла Церква), оскільки не було членів сім’ї для організації домашнього стаціонару, 1 людині в Одеській області не вдалося зберегти безперервність через значний період відсутності на програмі ЗПТ.
- жінки – жертви насилля отримували особистий план безпеки та алгоритм дій для захисту власного здоров’я.
Найбільш продуктивною в плані вирішення проблемних ситуацій у результаті звернень є комунікація з Центром громадського здоров’я МОЗ України, Центром охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України, адміністрацією ІТТ, керівництвом обласних департаментів охорони здоров’я. Розв’язанню складних ситуацій порушення прав також сприяє налагоджене партнерство з Всеукраїнським об’єднанням людей з наркозалежністю, Всеукраїнським об’єднанням наркозалежних жінок “ВОНА” та профільними громадськими організаціями в регіонах.
Щодо офіційної комунікації з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та Військовий омбудсманом, хоча ми маємо 100% відповідей на наші офіційні звернення, вони поки, на жаль, не принесли практичних результатів у вигляді позитивного вирішення складних ситуацій з пацієнтами ЗПТ.
Реагування на зазначені адвокаційні випадки було тісно пов’язане з наданням консультантами Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ роз’яснень щодо програми ЗПТ, її правил та норм, наданням загальної інформації щодо військового обліку для пацієнтів ЗПТ, переадресація до лікування ЗПТ споживачів ін’єкційних наркотиків. Дана діяльність є важливою з точки зору збереження життів, профілактики поширення суспільно небезпечних захворювань, у тому числі ВІЛ та туберкульозу, профілактики передозувань розширення доступу до програм зменшення шкоди, зокрема, програми ЗПТ. Крім того, відповідна діяльність Гарячої Лінії має значний вплив в контексті попередження ситуацій порушення прав.
Як бачимо, загальна кількість звернень залишається стабільно високою, що свідчить про системність випадків порушення прав пацієнтів ЗПТ, які вимагають втручання фахівців Національної Гарячої Лінії, а також про системну потребу представників спільноти у фаховій підтримці в форматі “рівний-рівному”.
Підсумовуючи, важливо наголосити, що оперативне реагування на звернення Гарячої Лінії, комунікація з приводу основоположних рішень з фахівцями Гарячої Лінії в розрізі країни та регіонів сприяє зміцненню суспільного здоров’я, протидії поширенню ВІЛ та дотриманню прав людини. Наші фахівці на зв’язку за телефоном 0-800-507-727, щоб забезпечити зв’язок між людиною, її потребами та медичною системою. Також ми дуже сподіваємося, що наведені у звіті дані допоможуть вам у подальшій діяльності та сприятимуть вирішенню нагальних проблем, що стосуються доступу до лікування ЗПТ.