У листопаді 2025 року Гаряча Лінія опрацювала 337 звернення. З них 311 надійшло телефоном, а 26 онлайн. Зафіксовані 24 кейси.
Якщо говорити про розподіл звернень за статтю, то 205 звернень надійшло від чоловіків та 132 від жінок. Тобто, залишається незмінною тенденція, коли кожне третє звернення надходить від жінки.
Тобто, ми можемо відзначити, що за частотою запитів від клієнтів Гарячої Лінії, тема військового обліку поступається лише питанням щодо програми ЗПТ та її правил. Відповідна тенденція зумовлена тим, що пацієнти ЗПТ потрапляють до лав Сил оборони й нерідко втрачають доступ до життєво-необхідного лікування під час перебування у пунктах ТЦК та СП або у навчальних центрах. Лише у листопаді 2025 року фахівцями Гарячої Лінії зафіксовано 8 підтверджених випадків, коли пацієнти ЗПТ втрачали доступ до лікування на тлі їхньої мобілізації. З приводу усіх цих випадків написані офіційні листи, зокрема на військового обмудсмана та Командування Медичних сил Збройних Сил України. Від зазначеного адресату ми отримали відповідь, у якій зазначено, що “… рішення щодо направлення військовослужбовця на лікування не регламентоване окремою нормою, а визначається медичним висновком та наказом (дозволом) командира, з урахуванням правового режиму воєнного стану, медичних показань та службової доцільності…Порушені у Вашому зверненні питання не належать до компетенції Командування”.
Продовжуючи тему загроз переривання ЗПТ, варто відзначити, що відповідні випадки мають місце також під час етапування пацієнтів у місцях несвободи. Тут варто відзначити, що команда Гарячої Лінії щиро вітає розширення доступу до програми ЗПТ у місцях несвободи, але проблему доступу до лікування ЗПТ під час етапування нам довелося порушити в офіційному зверненні до ЦОЗ ДКВС України.
Ще одним викликом листопада стала недостатня кількість препаратів ЗПТ для пацієнтів з місць несвободи, через що до фахівців Гарячої Лінії надходили звернення щодо переривання лікування з різних установ. Наші консультанти в екстренно порядку поінформували про проблему Центр громадського здоров’я МОЗ України та ЦОЗ ДКВС, крім того направили офіційні звернення, на які отримали відповідь, у якій зазначено, що: “Протягом жовтня 2025 року ЦОЗ ДКВС України було організовано внутрішній перерозподіл препаратів між філіями, що дозволило покрити тимчасові коливання у лікуванні. Одночасно філіями ЦОЗ ДКВС України укладено договори з постачальниками препаратів метадону гідрохлориду та бупренорфіну гідрохлориду”
Переходячи до інших тенденцій, варто відзначити, що ми на Гарячій Лінії продовжували фіксувати випадки, коли правоохоронним органам стає відомо, що пацієнт державної програми ЗПТ отримував препарати одночасно також у приватних медзакладів. Для пацієнта в більшості випадків – це означає припинення отримання препаратів ЗПТ у державному секторі. Так, наприклад, у м. Харкові пацієнта погодилися залишити в програмі лише за умови, що він принесе довідку чи будь-який інший офіційний документ з приватного медзакладу, що не є їхнім пацієнтом. У самому ж приватному медзакладі надавати даний документ відмовилися. Ми, як організація, що займається захистом прав людей, які живуть з наркозалежністю, поінформували про дану правову колізію Центр громадського здоров’я та отримали офіційну відповідь, у якій зазначено, що “Центр не уповноважений надавати вказівки будь-яким надавачам медичних послуг щодо видачі тих чи інших документів пацієнтам, а також – надавати оцінку діям надавачів медичних послуг”. Хоча ми розуміємо, що у порушенні винен сам пацієнт, проте фактично людина залишилася без доступу до життєво-необхідного лікування з перспективою опинитися за гратами.
Досить поширеними у листопаді 2025 року були звернення в контексті пацієнтів ЗПТ- ВПО. Серед випадків, які були позитивно вирішені завдяки втручанню фахівців Гарячої Лінії, варто відзначити звернення від пацієнта ЗПТ – ВПО з м. Краматорськ. Чоловік приймав замісний препарат “метадон” у добовому дозуванні 120 мг. Але коли пацієнт ЗПТ звернувся для отримання життєво-необхідного лікування до медзакладу в м. Ковель, йому було відмовлено через перевантаженість кабінету й те, що лікар, відповідальний за провадження ЗПТ, не працює щодня повний робочий день. Наші фахівці рекомендували чоловікові отримати препарати у м. Луцьк, що чоловік і зробив, попри відстань у 130 км. Водночас наші фахівці поспілкувалися з лікарем з м. Ковель і домовилися, що пацієнт ЗПТ зможе надалі отримувати лікування у м. Ковель.
Також фахівці Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ допомогли відновити доступ до лікування ЗПТ для пацієнта з м. Світловодськ, який потрапив до стаціонару лікарні в м. Кременчук, був прооперований та протягом 4-ох днів не мав доступу до ЗПТ. Після втручання фахівців Гарячої Лінії пацієнту було забезпечено лікування ЗПТ. Схожа ситуація мала місце у м. Одеса, проте через значний розрив в отриманні замісного перерату, пацієнта погодилися поновити на програмі ЗПТ як первинного. З огляду на викладене вище слід зазначити, що в ряді випадків, коли учасник програми ЗПТ потрапляє до стаціонару лікарні або втрачає здатність самостійно пересуватися, для збереження доступу до лікування ЗПТ потрібне втручання фахівців Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ.
Надедені кейси, опрацьовані фахівцями Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ, дозволяють скласти уявлення про основну проблематику звернень від людей, які живуть з наркозалежністю, та вказують на роль Гарячої Лінії як дієвого інструменту реагування. Саме Гаряча Лінія забезпечує надання своєчасної, достовірної інформації щодо алгоритму дій пацієнтам та допомагає зберегти доступ до лікування ЗПТ людям, які його потребують. Відповідно, наша діяльність забезпечує зв’язок між людиною, її потребами й проблемами й медичною системою. Саме тому існування і розвиток Гарячої Лінії є ключовим елементом у подоланні наркозалежності, зміцненні суспільного здоров’я та захисті прав людини.