Фахівці Благодійного Фонду «Надія та Довіра» за участю регіональних лідерок Всеукраїнського об’єднання наркозалежних жінок «ВОНА» в рамках проекту PITCH провели анкетування жінок, які живуть з наркозалежністю. Його мета —  визначення досвіду звернення наркозалежних жінок (тих, які вживають наркотики/вживали наркотики/знаходяться на програмі ЗПТ) – далі ЖЖН, до лікарів (в т.ч. репродуктологів), Національної поліції, соціальних служб та аналіз випадків порушень прав ЖЖН.

Перше подібне дослідження проводилось у 2017 році в 5 регіонах України за участю 77 респонденток. Більше про його результати можна дізнатися за посиланням.

Завданням другого анкетування було доповнити наявні дані інформацією з інших регіонів України з метою отримання доказової бази для адвокації.

Цілі та задачі дослідження

Дослідження проводилось в рамках проекту «Партнерство заради натхнення, трансформації та об’єднання для ефективної відповіді на епідемію ВІЛ (PITCH)». Проект спрямовано на мобілізацію активісток спільноти ЖЖН (жінок, які живуть з наркозалежністю) та проведення адвокаційних кампаній з метою забезпечення рівного доступу таких жінок до медичних послуг (особливо у сфері СРЗП (сексуально-репродуктивного здоров’я та прав), зниження бар’єрів доступу до послуг у сфері ВІЛ/СНІД, зменшення рівня стигми та дискримінації ЖЖН з боку медиків, соціальних працівників, поліції.

За даними проведених кабінетних досліджень та результатами анкетування 2017 року визначено, що жінки, які вживають наркотичні речовини, мають низку проблем в отриманні медичних послуг. Серед яких: відмова у наданні медичної допомоги, порушення прав медичними працівниками, стигматизуюче ставлення з боку медичного персоналу тощо.

Для зміни ситуації необхідно оцінити та уточнити наявні труднощі, після чого спланувати кампанію мобілізації жінок для відстоювання їхніх прав при взаємодії з лікарями, а також широку адвокаційну кампанію для стимуляції системних змін у системі надання медичної допомоги. Завданням цього анкетування було доповнити наявні дані інформацією з неохоплених першим анкетування регіонів України з метою отримання доказової бази для адвокації.

Важливо відзначити, що після здійснення першого дослідження були зроблені певні висновки щодо структури опитувальника та змінені формулювання деяких питань.

Вибірка формувалась за зручністю та була невеликою (97 осіб). Основними пунктами опитувальника були звернення до лікарів, досвід отримання/неотримання якісної медичної допомоги, особливо в період вагітності. Додатково фіксувалися випадки взаємодії пацієнток з поліцією та соціальними сервісами, а також випадки насилля.

Резюме результатів

У ході опитування 2018 року отримані результати, що стосуються доступу ЖЖН до медичних послуг. Опитано 97 жінок із 11 регіонів України віком від 18 до 55 років, здебільшого середньою освітою та тривалим (понад 5 років) стажем вживання психоактивних речовин.

75% опитаних стикались з порушеннями їх прав, стигмою, дискримінацією з боку представників медичних працівників/соціальних працівників/Нацональної поліції. А 36% опитаних мали досвід відмови у наданні медичної допомоги у зв’язку з тим, що вживають/вживали наркотики.

Показово, що більшість респонденток стикалися з проблемами при взятті на облік у разі вагітності.  Тільки 14% отримали повністю задовільні медичні послуги, коли лікар знав, що пацієнтка вживає наркотичні речовини та/або має позитивний за гепатитом С або ВІЛ статус. А 7 % взагалі не ставали на облік по вагітності. Показово, що ставлення у пологових будинках до ЖЖН краще: 38% опитаних повідомили про те, що отримали якісне обслуговування.

41% опитаних жінок зазначають, що стикались з порушенням своїх прав працівниками Національної поліції України, і тільки 4% повідомляють, що отримали допомогу, коли за нею звертались.

Опис отриманих даних

Соціально демографічні показники.

Переважна більшість опитаних мають вік від 26 до 55, найбільша частка (40%) в інтервалі 36-45 років. 40%  опитаних мають середню спеціальну освіту і приблизно чверть – повну середню освіту. За сімейним станом найбільшу частину 57% складають заміжні (в т.ч. офіційно – 26%,та у цивільному шлюбі – 31%), неодружених приблизно чверть, та розлучених та вдовиць – 8% та 11% вдіповідно.

Більше половини 61% мають постійного партнера/партнерку, 24% вказали на відсутність на даний момент статевого партнера. 51% опитаних вказали на вживання цим партнером наркотиків.

Розподіл за регіонами проживання не досить рівномірний, більшими вибірками представлен Дніпро, Кривий ріг, Полтава (13%, 14%, 14% відповідно)

Майже половина опитаних жінок (42%) ніде не працюють, чверть (26%) мають постійну роботу (офіційну чи неофіційну), 16% вказали на наявність часткової зайнятості. Заробітна плата є основним джерелом доходу у 29% респонденток, 16% живуть на утриманні членів родини, з пенсії чи соціальних виплат живуть 19% та 12% респонденток відповідно, інші мають ситуативні прибутки.  Респондентки майже рівномірно розподілились по групах за рівнем доходу. 80% респонденток відповіли, що не залучені до секс-бізнесу, тоді як для 5% це є головним джерелом доходів.

70% опитаних не відносять себе до жертв домашнього насильства, тоді як інші стикались з різноманітними випадками економічного, психологічного та фізичного насильства.

Досвід вживання наркотичних речовин. Переважна більшість опитаних жінок ( 95%) мають стаж вживання наркотиків, який перевищує 5 років; три чверті нині є клієнтками програми замісної підтримувальної терапії, але лише 59% опитаних вказують на те, що не вживають вуличних наркотиків.

Сексуально-репродуктивне здоров’я. Основним способом запобігання вагітності половина опитаних визначила презервативи, тоді як 36% респонденток взагалі не використовують ніяких способів запобігання вагітності  28% респонденток вказали на те, що робили аборт під час вживання наркотиків. Щодо досвіду звернень до лікаря з питанням лікування безпліддя, то переважна більшість – 91% не звертались до лікаря з такою проблемою, 4 % звертались, отримали консультацію, не отримавши допомоги і лише 2 % отримали професійну консультацію та допомогу.

Досвід звернень до медичних працівників.  Тільки десята частина опитаних не мала досвіду звернення за медичною допомогою. В той же час,  36% опитаних вказують на випадки відмови в наданні медичної допомоги у зв’язку з тим, що вживали наркотики. Найчастіше це відбувалось: в лікарні при госпіталізації, в пункті надання першої медичної допомоги, в поліклініці за місцем проживання, лікарями швидкої допомоги.

Загалом, на випадки порушення своїх прав медичними працівниками  вказали 38% опитаних. Цікавим є те, що на це питання анкети не відповіли 22% опитаних жінок. Припущення — вони не могли дати однозначну відповідь «ні», але й нездатні однозначно ідентифікувати випадки, що траплялись, як порушення прав.

Досвід звернення по допомогу до поліції. 51% опитаних вказали на те, що не вважають за потрібне звертатись по допомогу до Національної поліції, а 35% респонденток побоюються, що можуть залишитись винними через те, що вживають наркотики. Лише 4% вказують на те, що отримали допомогу при зверненні до працівників Національної поліції.

При цьому 41% жінок  повідомили про випадки порушення їхніх прав працівниками поліції. Не дали відповіді на це питання 19% респонденток.

Досвід взаємодії з соціальними службами. Лише 18 % респонденток повідомили про випадки порушення їх прав соціальними службами та соціальними працівниками. Не дали відповіді на це питання 38%.

Випадки порушення прав. Загалом, 75% опитаних стикались з випадками порушеннями їх прав, стигмою, дискримінацією з боку представників медичних працівників/соціальних працівників/Національної поліції. Зараховувались ті, що дали ствердну відповідь хоча б на одне питання стосовно порушення прав/відмови у наданні послуг та стигматизуючого ставлення з боку лікарів/працівників поліції або соціальних служб.

Досвід взаємодії з НУО. Переважна більшість має можливість отримати допомогу (здебільшого соціально-психологічну) від спеціалізованих громадських організацій у своєму місті, і лише 1% жінок повідомили про відсутність (або відсутність інформації) в місці проживання подібних організацій.

Материнство. 60% (58 осіб) опитаних мають дітей (більшість — 37% одну дитину).

Для ілюстрації подальших результатів за 100% бралась кількість жінок, які мають дітей — 58 осіб. Інших під час анкетування просили ігнорувати питання щодо вагітності.

Під час вагітності 45 % респонденток вживали наркотики, 14% знаходились на програмі ЗПТ, 41% не вживали наркотики.

69% жінок вказали, що вагітність протікала без ускладнень, 31% повідомили про ускладнення. Причому результати не вказують на явний зв’язок ускладнень під час вагітності з вживанням/невживанням наркотиків. З тих, хто мав ускладнення під час вагітності, шестеро вживали наркотики, семеро не вживали наркотики, а троє були пацієнтками ЗПТ.

Більшість респонденток стикалися з проблемами при постановці на облік при вагітності,  тільки 14% отримали повністю задовільні медичні послуги в тому разі, коли лікар знав, що пацієнтка вживає наркотичні речовини та/або має позитивний за гепатитом С або ВІЛ статус. А 7 % взагалі не ставали на облік по вагітності.

Дещо краща ситуація зі ставленням під час пологів, 38% опитаних вказали, що отримали якісне обслуговування.