Благодійний фонд «Надія та Довіра», який координує роботу Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ (далі — НГЛ), для інформації та вжиття заходів у межах компетенції направляє аналіз звернень, які надійшли на НГЛ протягом І півріччя 2026 року.
Усього протягом зазначеного періоду НГЛ опрацювала 1840 звернень, у тому числі 152 кейси — випадки порушення прав.
Тематичний розподіл кейсів виглядає так:
- Скарги на медичний персонал – 13.
- Скарги, пов’язані з незабезпеченням доступу до ЗПТ, – 25.
- Скарги на незабезпечення безперервності лікування в СІЗО/ІТТ – 31.
- Скарги на відсутність доступу до ЗПТ у ТЦК та військових частинах – 73.
- Скарги на упереджене ставлення соціальних працівників – 3.
- Скарги, пов’язані з діями співробітників правоохоронних органів, – 1.
- Скарги на недосконалість нормативної бази – 1.
- Інше – 5.
Масова мобілізація пацієнтів ЗПТ до лав Сил оборони та пов’язана з нею втрата безперервності лікування стали одним із найбільших викликів для спільноти людей, які живуть з наркозалежністю. За масштабом наслідків ця ситуація була зіставною з викликами, що постали перед програмою ЗПТ на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Водночас, починаючи з березня 2026 року, Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ зафіксувала поступове зменшення кількості нових звернень щодо незаконної мобілізації пацієнтів ЗПТ. Це стало, у тому числі, одним із результатів системної адвокаційної роботи Гарячої Лінії, яка оперативно документувала порушення, готувала аналітичні матеріали та направляла офіційні звернення до органів державної влади.
Варто зазначити, що, реагуючи на проблему, Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони України 2 лютого 2026 року надав офіційні роз’яснення за підписом директора Департаменту, майора медичної служби Дмитра Самофалова. У документі прямо зазначено, що пацієнти державної програми замісної підтримувальної терапії не підлягають мобілізації. Також було рекомендовано припинити проведення мобілізаційних заходів на території та поблизу закладів охорони здоров’я, які надають наркологічну допомогу, та ретельно перевіряти документи, що підтверджують участь людини у програмі ЗПТ. Подальша взаємодія Гарячої Лінії з Командуванням Медичних сил підтвердила, що Медичні сили поділяють занепокоєння щодо випадків мобілізації пацієнтів ЗПТ та необхідності забезпечення безперервності їхнього лікування.
Наразі питання не є цілком вирішеним, оскільки надані роз’яснення стосуються лише пацієнтів державної програми ЗПТ. Водночас Гаряча Лінія фіксує звернення, зокрема, від людей, які отримували цей вид лікування у приватних медичних центрах та кабінетах.
Важливо також зазначити, що військовий омбудсман Ольга Решетилова та Офіс військового омбудсмана першими відреагували на офіційні листи Національної Гарячої Лінії з питань наркозалежності та ЗПТ щодо масової мобілізації пацієнтів і залишаються включеними у вирішення проблеми. Так, ми маємо відзначити зростання кількості випадків, коли пацієнтів ЗПТ скеровують на повторні ВЛК. Проте в І півріччі ми відзначали також не надто обнадійливу тенденцію, коли повторна ВЛК залишала без змін висновок попередньої.
Серед іншого маємо відзначити, що розголос ситуації з наркозалежними військовослужбовцями у Скелі змінив ставлення ДБР до наших звернень, і ми стали отримувати більш змістовні відповіді, за якими дійсно може стояти подальше реагування на проблему тримання у ТЦК та СП пацієнтів ЗПТ.
Переходячи до інших ситуацій, маємо зазначити, що типовими та кількісно значущими є звернення щодо потреби в ЗПТ у контексті місць несвободи. Наприклад, якщо говорити про ДУ «Стрижавська виправна колонія № 81», то Гаряча Лінія регулярно отримує звернення від учасників програми ЗПТ, які хочуть отримувати цей вид лікування. При цьому його просять як ті, хто в цивільному секторі отримував лікування ЗПТ на базі державних медзакладів, так і пацієнти приватних клінік та кабінетів, а також споживачі ін’єкційних наркотиків. На жаль, за результатами розгляду двох звернень люди отримали відмови у початку лікування, хоча обидва чоловіки мали стійку мотивацію до участі в програмі.
Також у І півріччі 2026 року НГЛ продовжила опрацьовувати випадки, коли пацієнти ЗПТ втрачають здатність самостійно відвідувати кабінет видачі через хвороби або травми та потребують додаткового супроводу для збереження безперервності лікування ЗПТ. Сама ситуація, коли для позитивного вирішення подібних випадків потрібен додатковий супровід фахівців Гарячої Лінії, вказує на потребу в перегляді законодавства щодо того, хто саме має доставляти пацієнту ліки. Відповідний перелік осіб доцільно, з огляду на старіння пацієнтів, розширити і включити до нього родичів (а не лише членів сім’ї), соціальних працівників та фахівців НУО. Гаряча Лінія постійно адвокатує відповідні зміни.
Щодо гендерної складової звернень, то впродовж І півріччя 2026 року Гаряча Лінія продовжувала отримувати звернення щодо гендерно зумовленого насильства стосовно жінок, які живуть з наркозалежністю, і показники кількості звернень неухильно зростають. Аналіз звернень підтверджує неочевидну тенденцію, яка спостерігається від початку посилення мобілізаційних заходів: збільшення кількості випадків домашнього насильства. Найтиповішими були ситуації, коли чоловіки, які ухиляються від мобілізації, постійно перебувають удома, здійснюють психологічне або фізичне насильство та позбавляють жінок доступу до препаратів ЗПТ. Інша поширена ситуація — прояви агресії з боку військовослужбовців під час відпусток, що супроводжуються стигматизацією жінок через участь у програмі ЗПТ або попередній досвід вживання наркотиків.
Водночас фахівчиня Гарячої Лінії звернула увагу на новий прояв гендерно зумовленого насильства, який характерний саме для жінок — партнерок чоловіків, які вживають наркотики. Йдеться про випадки, коли чоловіки, побоюючись мобілізації, намагаються використати своїх дружин для незаконного отримання препаратів ЗПТ, фактично змушуючи їх порушувати законодавство та правила участі у програмі лікування. На думку Гарячої Лінії, такі ситуації потребують окремого визнання як специфічної форми примусу та контролю над жінками, які живуть з наркозалежністю.
Рекомендації
- Забезпечити суворе дотримання роз’яснення ДОЗ МОУ від 2 лютого 2026 року на рівні регіональних ТЦК та СП. Повністю заборонити проведення мобілізаційних заходів поблизу або на території спеціалізованих медзакладів.
- Затвердити чіткий алгоритм дій для випадків, коли учасник ЗПТ вже перебуває у військовій частині, впровадивши обов’язкове проведення безпечної детоксикації та направлення на повторну ВЛК для недопущення летальних випадків, самогубств та СЗЧ.
- Забезпечити подальше розширення програми ЗПТ та розробити й затвердити чіткий внутрішній регламент, який унеможливлює упереджені та одноосібні рішення медичного персоналу установ ДКВС щодо виключення або невключення до програми ЗПТ, спираючись на міжнародні протоколи, які рекомендують дозволяти ув’язненим розпочинати ЗПТ безпосередньо у закладі позбавлення волі за наявності медичних показань.
- Масовість випадків «правового примусу» жінок до незаконного обігу нарковмісних речовин, зокрема препаратів ЗПТ, з боку партнерів потребує окремого офіційного визнання як специфічної форми контролю та домашнього насильства.
За результатами аналізу звернень за І півріччя 2026 року можна констатувати, що Національна Гаряча Лінія з питань наркозалежності та ЗПТ залишається одним із ключових механізмів громадського захисту прав людей, які живуть з наркозалежністю, та пацієнтів програм замісної підтримувальної терапії. Гаряча Лінія не лише забезпечує оперативне реагування на індивідуальні порушення прав, а й виконує функцію системного моніторингу, виявляючи типові проблеми, прогалини законодавства та недоліки у практиці його застосування. Саме завдяки узагальненню звернень громадян, їх документуванню та подальшій адвокаційній роботі вдається ініціювати зміни у діяльності органів державної влади, формувати правозастосовну практику та привертати увагу до системних порушень, які без належного реагування можуть становити загрозу для життя, здоров’я та людської гідності пацієнтів. Досвід роботи Гарячої Лінії вкотре підтверджує, що ефективний захист прав людей, які живуть з наркозалежністю, потребує постійного діалогу між державою, громадянським суспільством та професійною спільнотою, а сама Національна Гаряча Лінія є невід’ємною складовою такого діалогу та важливим інструментом забезпечення права на охорону здоров’я, недискримінацію та доступ до безперервного лікування.